Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	язика́тий	язика́та	язика́те	язика́ті
Р.	язика́того	язика́тої	язика́того	язика́тих
Д.	язика́тому	язика́тій	язика́тому	язика́тим
З.	язика́того (іcт.) язика́тий (неіст.)	язика́ту	язика́те	язика́тих (іст.) язика́ті (неіст.)
О.	язика́тим	язика́тою	язика́тим	язика́тими
М.	язика́тім язика́тому	язика́тій	язика́тім язика́тому	язика́тих

я-зи-ка́-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -язик-; суфікс: -ат; закінчення: -ий.

який любить багато говорити, сперечатися, сваритися; який влучно, дотепно висловлюється. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
який має форму язика (у 1 знач.) (про вогонь, полум'я, хвилі і т. ін.). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів