Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	ясновельмо́жний	ясновельмо́жне	ясновельмо́жна	ясновельмо́жні
Р.	ясновельмо́жного	ясновельмо́жного	ясновельмо́жної	ясновельмо́жних
Д.	ясновельмо́жному	ясновельмо́жному	ясновельмо́жній	ясновельмо́жним
З. (^іст./_неіст.)	ясновельмо́жного (іcт.) ясновельмо́жний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	ясновельмо́жне	ясновельмо́жну	ясновельмо́жних (іст.) ясновельмо́жні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	ясновельмо́жним	ясновельмо́жним	ясновельмо́жною	ясновельмо́жними
М.	ясновельмо́жнім ясновельмо́жному	ясновельмо́жнім ясновельмо́жному	ясновельмо́жній	ясновельмо́жних

яс-но-вель-мо́ж-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -ясновельмож-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

істор. почесно-шанобливе найменування польських панів та українських гетьманів. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів