Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	ящіря́чий	ящіря́че	ящіря́ча	ящіря́чі
Р.	ящіря́чого	ящіря́чого	ящіря́чої	ящіря́чих
Д.	ящіря́чому	ящіря́чому	ящіря́чій	ящіря́чим
З. (^іст./_неіст.)	ящіря́чого (іcт.) ящіря́чий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	ящіря́че	ящіря́чу	ящіря́чих (іст.) ящіря́чі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	ящіря́чим	ящіря́чим	ящіря́чою	ящіря́чими
М.	ящіря́чім ящіря́чому	ящіря́чім ящіря́чому	ящіря́чій	ящіря́чих

я-щі-ря́-чий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -ящір-; суфікс: -яч; закінчення: -ий.

розм. прикметник до ящірка ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. властивй ящірці; такий, як у ящірки ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Розжиріла дружина листоноші не спускала з Ольги маленьких ящірячих очей Галан

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів