ґавин

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	ґа́вин	ґа́вине	ґа́вина	ґа́вині
Р.	ґа́виного	ґа́виного	ґа́виної	ґа́виних
Д.	ґа́виному	ґа́виному	ґа́виній	ґа́виним
З. (іст./неіст.)	ґа́виного ґа́виний	ґа́вине	ґа́вину	ґа́виних ґа́вині
О.	ґа́виним	ґа́виним	ґа́виною	ґа́виними
М.	ґа́виному ґа́винім	ґа́виному ґа́винім	ґа́виній	ґа́виних

ґа́-вин

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a ин.

Корінь: -ґав-; суфікс: -ин.

Вимова

• МФА : [ˈɡɑu̯en] (одн.), [ˈɡɑu̯enʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. прикм. до ґава. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ґавин