Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	архаї́чний	архаї́чна	архаї́чне	архаї́чні
Р.	архаї́чного	архаї́чної	архаї́чного	архаї́чних
Д.	архаї́чному	архаї́чній	архаї́чному	архаї́чним
З.	архаї́чного (іcт.) архаї́чний (неіст.)	архаї́чну	архаї́чне	архаї́чних (іст.) архаї́чні (неіст.)
О.	архаї́чним	архаї́чною	архаї́чним	архаї́чними
М.	архаї́чнім архаї́чному	архаї́чній	архаї́чнім архаї́чному	архаї́чних

ар-ха-ї́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -арха-; суфікс: -їчн; закінчення: -ий.

стародавній, старовинний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ В архаїчний період (VII—VI cm. до н. е.) основні торговельні зв'язки скіфів йшли в напрямку Кавказу і країн Передньої Азії
який вийшов із загальнонародного вжитку ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]}

Найтісніша спорідненість
іменники: архаїзація, архаїзм дієслова: архаїзувати

Від ??

Список перекладів