Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	банька́тий	банька́та	банька́те	банька́ті
Р.	банька́того	банька́тої	банька́того	банька́тих
Д.	банька́тому	банька́тій	банька́тому	банька́тим
З.	банька́того (іcт.) банька́тий (неіст.)	банька́ту	банька́те	банька́тих (іст.) банька́ті (неіст.)
О.	банька́тим	банька́тою	банька́тим	банька́тими
М.	банька́тім банька́тому	банька́тій	банька́тім банька́тому	банька́тих

бань-ка́-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -баньк-; суфікс: -ат; закінчення: -ий.

вульг. надто опуклий, витріщений (про очі). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ — Бряжчать карбованці! — аж крикнув Копронідос, і його здорові, банькаті очі аж закрутились І. С. Нечуй-Левицький
який має такі очі; витрішкуватий. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Галина Петрівна враз упізнала банькату англійку О. В. Донченко

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів