вмить
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]вмить
Прислівник; незмінний.
Префікс: в-; корінь: -мить-.
Вимова
[ред.]- МФА: [wmɪtʲ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- Цієї ж хвилини, дуже швидко. ◆ Їй все здається, що вовки ось-ось прискочуть на дорогу та нападуться й на шматки розірвуть вмить її, небогу. Яків Щоголів
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від приростка в- й іменника мить.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |