каплиця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
кап-ли́-ця
Іменник жіночого роду, неістота.
Корінь: -каплиц-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [kɐˈplɪt͡sʲɐ] (одн.), [kɐˈplɪt͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- будівля без вівтаря, призначена для громадської і приватної молитви; може бути розташованою окремо будівлею або прибудовою до храму; будівля у вигляді пам'ятника на роздоріжжі або над престолом колишньої церкви. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Каплиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- каплиця на Lingvo.ua
- Словник УЛІФ: каплиця