будівля
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | буді́вля | буді́влі |
Р. | буді́влі | буді́вль |
Д. | буді́влі | буді́влям |
З. | буді́влю | буді́влі |
Ор. | буді́влею | буді́влями |
М. | буді́влі | буді́влях |
Кл. | буді́вле* | буді́влі* |
буд-і́вл-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -буд-; суфікс: -івл-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- архітектурна споруда; будова ◆ На долині видно якусь темну будівлю з колодок Нечуй-Левицький
- тільки одн., рідк. дія за значенням будувати[[Категорія:Вербальні слова}}]] 1 ◆ Він раявся з Мотрею, що його робить: чи розпочати будівлю, чи оселитися тут Панас Мирний
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
архітектурна споруда | |
будова | |