молитва

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. моли́тва молитви́
Р. моли́тви молито́в
Д. моли́тві молитва́м
З. моли́тву молитви́
Ор. моли́твою молитва́ми
М. моли́тві молитва́х
Кл. моли́тво* молитви́*

мо-ли́т-ва

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1*c за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -молитв-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за значенням молитися [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Інші знов радили зійтись до синагоги і в молитвах провести ніч. М. М. Коцюбинський, «Він іде!», 1906 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Пройшла вечірня молитва й перевірка. Казарма помалу стала затихати. З. П. Тулуб, «В степу безкраїм за Уралом», 1964 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  2. установлений текст, який промовляється, виголошується віруючими при зверненні до бога, до святих [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Гапка запалювала перед божничком свічечки, старий читав молитви голосно. Марко Вовчок, «Дяк», 1860-ті рр. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Упавши навколішки, чернець пошепки проказував молитви. О. В. Донченко (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) * у порівняннях ◆ Дубіють мокрі ноги, та чоловік не помічає цього: тихо, як сівач, переходить з одного урочища на друге, урочисто, наче молитву, шепочучи свої аршини. М. П. Стельмах, «Хліб і сіль», 1954—1958 рр. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]