Комісаренко

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
ч. ж.
Н. Комісаре́нко Комісаре́нко Комісаре́нки
Р. Комісаре́нка Комісаре́нко Комісаре́нків
Д. Комісаре́нкові
Комісаре́нку
Комісаре́нко Комісаре́нкам
З. Комісаре́нка Комісаре́нко Комісаре́нків
Ор. Комісаре́нком Комісаре́нко Комісаре́нками
М. Комісаре́нкові
Комісаре́нку
Комісаре́нко Комісаре́нках
Кл. Комісаре́нку Комісаре́нко Комісаре́нки

Ко-мі-са-ре́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Комісар-; суфікс: -енк; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]