Михеєнко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Михе́єнко | Михе́єнко | Михе́єнки |
Р. | Михе́єнка | Михе́єнко | Михе́єнків |
Д. | Михе́єнкові Михе́єнку |
Михе́єнко | Михе́єнкам |
З. | Михе́єнка | Михе́єнко | Михе́єнків |
Ор. | Михе́єнком | Михе́єнко | Михе́єнками |
М. | Михе́єнкові Михе́єнку |
Михе́єнко | Михе́єнках |
Кл. | Михе́єнку | Михе́єнко | Михе́єнки |
Ми-хе́-єн-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Михе-; суфікс: -єнк; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|