Мінченко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Мі́нченко | Мі́нченко | Мі́нченки |
Р. | Мі́нченка | Мі́нченко | Мі́нченків |
Д. | Мі́нченкові Мі́нченку |
Мі́нченко | Мі́нченкам |
З. | Мі́нченка | Мі́нченко | Мі́нченків |
Ор. | Мі́нченком | Мі́нченко | Мі́нченками |
М. | Мі́нченкові Мі́нченку |
Мі́нченко | Мі́нченках |
Кл. | Мі́нченку | Мі́нченко | Мі́нченки |
Мі́н-чен-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Мін-; суфікси: -ч-енк; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |