Стукаленко

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Стукале́нко	Стукале́нко	Стукале́нки
Р.	Стукале́нка	Стукале́нко	Стукале́нків
Д.	Стукале́нкові Стукале́нку	Стукале́нко	Стукале́нкам
З.	Стукале́нка	Стукале́нко	Стукале́нків
Ор.	Стукале́нком	Стукале́нко	Стукале́нками
М.	Стукале́нкові Стукале́нку	Стукале́нко	Стукале́нках
Кл.	Стукале́нку	Стукале́нко	Стукале́нки

Сту-ка-ле́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Стукал-; суфікс: -енк; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [stʊkɐˈlɛnkɔ] (одн.), [stʊkɐˈlɛnke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Stukalenko (en) Російськаru: Стукаленко (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Су-ка-ле́н-ко

Іменник чоловічого роду.

Корінь: -Сукал-; суфікс: -енк; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. Стукаленко (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??