Шаблон:етимологія:герой

геро́й, иро́й Ж, героїза́ція, герої́зм, геро́їка, герої́ня, геро́йство, герої́чний, героїзува́ти, геро́йствувати, ст. героина (XVII ст.); — рос. геро́й, рос. иро́й (заст.) білор. болг. геро́й, пол. heros (рідк.), чеськ. heroj (заст.) (heros (рідк.), словац. heroj (заст.) (рідк. «heros»), мак. xepoj, сербохорв. хѐро̄ј, словен. herój; — запозичення з німецької або французької мови; нім. Heróe, фр. heros «герой» зводяться, як запозичення, до лат. heros «тс.», що походить від гр. ήρως «вождь, воїн, герой», спорідненого з лат. servo «стережу, бережу, охороняю»; форма иро́й відбиває середньо- і новогрецьку вимову слова (η— і) і свідчить про те, що це слово раніше було запозичене безпосередньо з грецької мови.— СІС 156; Драпова ЭИРЯ VI 5—6; Шанский ЭСРЯ І 4, 62; Фасмер І 403; Dauzat 388; Frisk I 644—645.