геройствувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я геро́йствую геро́йствував геро́йствуватиму  —
Ти геро́йствуєш геро́йствував
геро́йствувала
геро́йствуватимеш геро́йствуй
Він
Вона
Воно
геро́йствує геро́йствував
геро́йствувала
геро́йствувало
геро́йствуватиме  —
Ми геро́йствуєм(о) геро́йствували геро́йствуватимем(о) геро́йствуймо
Ви геро́йствуєте геро́йствували геро́йствуйте
Вони геро́йствують геро́йствували геро́йствуватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. геро́йствуючи
Дієприсл. мин. ч. геро́йствувавши
Пас. дієприкм. теп. ч. геро́йствуваний
Безособова форма геро́йствувано

ге-ро́й-ству-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -герой-; суфікси: -ств-ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. проявляти себе героєм. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Дівчатка-підлітки, вив’язані хустками, скромно опускали очі, хлопці ж — навпаки, хвацько поправляли чуби і геройствували.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від геро́й, иро́й Ж, героїза́ція, герої́зм, геро́їка, герої́ня, геро́йство, герої́чний, героїзува́ти, геро́йствувати, ст. героина (XVII ст.); — рос. геро́й, рос. иро́й (заст.) білор. болг. геро́й, пол. heros (рідк.), чеськ. heroj (заст.) (heros (рідк.), словац. heroj (заст.) (рідк. «heros»), мак. xepoj, сербохорв. хѐро̄ј, словен. herój; — запозичення з німецької або французької мови; нім. Heróe, фр. heros «герой» зводяться, як запозичення, до лат. heros «тс.», що походить від гр. ήρως «вождь, воїн, герой», спорідненого з лат. servo «стережу, бережу, охороняю»; форма иро́й відбиває середньо- і новогрецьку вимову слова (η— і) і свідчить про те, що це слово раніше було запозичене безпосередньо з грецької мови.— СІС 156; Драпова ЭИРЯ VI 5—6; Шанский ЭСРЯ І 4, 62; Фасмер І 403; Dauzat 388; Frisk I 644—645.


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]