Українська
[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	герої́зм	—
Р.	герої́зму	—
Д.	герої́зму герої́змові	—
З.	герої́зм	—
Ор.	герої́змом	—
М.	герої́змі герої́змові герої́зму	—
Кл.	герої́зме	—

ге-ро-ї́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -геро-; суфікс: -їзм.

найвище виявлення самовідданості, мужності), геро́йство, звитя́га уроч., до́блесть уроч., звитя́жність уроч. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Кожне покоління має свій героїзм і свою трагедію М. Стельмах ◆ На геройство не всякий здібний О. Довженко ◆ Звитягу нашу, Наші болі, Загиблих друзів імена Читаю на шовковім полі Свого ясного знамена. О. Гончар ◆ Звитяжність козаків

Найтісніша спорідненість

Від геро́й, иро́й Ж, героїза́ція, герої́зм, геро́їка, герої́ня, геро́йство, герої́чний, героїзува́ти, геро́йствувати, ст. героина (XVII ст.); — рос. геро́й, рос. иро́й (заст.) білор. болг. геро́й, пол. heros (рідк.), чеськ. heroj (заст.) (heros (рідк.), словац. heroj (заст.) (рідк. «heros»), мак. xepoj, сербохорв. хѐро̄ј, словен. herój; — запозичення з німецької або французької мови; нім. Heróe, фр. heros «герой» зводяться, як запозичення, до лат. heros «тс.», що походить від гр. ήρως «вождь, воїн, герой», спорідненого з лат. servo «стережу, бережу, охороняю»; форма иро́й відбиває середньо- і новогрецьку вимову слова (η— і) і свідчить про те, що це слово раніше було запозичене безпосередньо з грецької мови.— СІС 156; Драпова ЭИРЯ VI 5—6; Шанский ЭСРЯ І 4, 62; Фасмер І 403; Dauzat 388; Frisk I 644—645.

Список перекладів
Російська_ru: героизм ^(ru) чол.

Українська[ред.]