автономний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | автоно́мний | автоно́мна | автоно́мне | автоно́мні |
Р. | автоно́много | автоно́мної | автоно́много | автоно́мних |
Д. | автоно́мному | автоно́мній | автоно́мному | автоно́мним |
З. | автоно́много (іcт.) автоно́мний (неіст.) |
автоно́мну | автоно́мне | автоно́мних (іст.) автоно́мні (неіст.) |
О. | автоно́мним | автоно́мною | автоно́мним | автоно́мними |
М. | автоно́мнім автоно́мному |
автоно́мній | автоно́мнім автоно́мному |
автоно́мних |
ав-то-но́мн-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -автоном-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який користується автономією, який має автономію; самоврядний ◆ Автономна республіка Крим .
- самостійний, незалежний у розв'язанні певних питань ◆ Самостійна держава
- який ведеться, здійснюється окремо, незалежно від чого-небудь ◆ Автономний політ
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
самостійний, незалежний у розв'язанні певних питань | |
здійснюваний окремо | |