авторитетний
Українська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | авторите́тний | авторите́тна | авторите́тне | авторите́тні |
| Р. | авторите́тного | авторите́тної | авторите́тного | авторите́тних |
| Д. | авторите́тному | авторите́тній | авторите́тному | авторите́тним |
| З. | авторите́тного (іcт.) авторите́тний (неіст.) |
авторите́тну | авторите́тне | авторите́тних (іст.) авторите́тні (неіст.) |
| О. | авторите́тним | авторите́тною | авторите́тним | авторите́тними |
| М. | авторите́тнім авторите́тному |
авторите́тній | авторите́тнім авторите́тному |
авторите́тних |
ав-то-ри-те́т-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -авторитет-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- який користується авторитетом (у 1 знач.); впливовий, поважний.
- який заслуговує на повне довір'я. ◆ Задовольняючи прохання Квітки [Г. Ф. Квітки-Основ'яненка], Максимович написав велику статтю «О правописании малороссийского языка», що була авторитетним джерелом для пізніших дослідників Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959
- який не терпить, не допускає заперечень; владний (про тон, жест, вигляд і т. ін.). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]- впливовий, поважний
- гідний довіри
- владний, менторський
Антоніми
[ред.]- —
- —
- опущений, пригнічений, безсилий
Гіпероніми
[ред.]- —
- —
- —
Гіпоніми
[ред.]- —
- —
- —
Холоніми
[ред.]- —
- —
- —
Мероніми
[ред.]- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| який користується авторитетом | |
| який заслуговує на повне довір'я | |
| який не терпить, не допускає заперечень | |