Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	авторите́тний	авторите́тне	авторите́тна	авторите́тні
Р.	авторите́тного	авторите́тного	авторите́тної	авторите́тних
Д.	авторите́тному	авторите́тному	авторите́тній	авторите́тним
З. (^іст./_неіст.)	авторите́тного (іcт.) авторите́тний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	авторите́тне	авторите́тну	авторите́тних (іст.) авторите́тні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	авторите́тним	авторите́тним	авторите́тною	авторите́тними
М.	авторите́тнім авторите́тному	авторите́тнім авторите́тному	авторите́тній	авторите́тних

ав-то-ри-те́т-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -авторитет-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який користується авторитетом (у 1 знач.); впливовий, поважний.
1. який заслуговує на повне довір'я. ◆ Задовольняючи прохання Квітки [Г. Ф. Квітки-Основ'яненка], Максимович написав велику статтю «О правописании малороссийского языка», що була авторитетним джерелом для пізніших дослідників Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959
який не терпить, не допускає заперечень; владний (про тон, жест, вигляд і т. ін.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

який користується авторитетом
Польська_pl: autorytetny ^(pl)

який заслуговує на повне довір'я
Англійська_en: trustworthy ^(en)

який не терпить, не допускає заперечень
Англійська_en: authority ^(en)