Перейти до вмісту

адресований

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. адресо́ваний адресо́ване адресо́вана адресо́вані
Р. адресо́ваного адресо́ваного адресо́ваної адресо́ваних
Д. адресо́ваному адресо́ваному адресо́ваній адресо́ваним
З. (іст./неіст.) адресо́ваного
адресо́ваний
адресо́ване адресо́вану адресо́ваних
адресо́вані
О. адресо́ваним адресо́ваним адресо́ваною адресо́ваними
М. адресо́ваному
адресо́ванім
адресо́ваному
адресо́ванім
адресо́ваній адресо́ваних

ад-ре-со́-ва-ний

Пасивний дієприкметник.


Корінь: -адрес-; суфікс: -ован; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. дієприкм. минулого часу, активного стану до адресувати . ◆ Драгоманов старанно зберігав усі адресовані до нього листи І. Я. Франко

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ?

Переклад

[ред.]
Список перекладів


Джерела

[ред.]
  • Словник УЛІФ: адресований
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3