адресований

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. адресо́ваний адресо́вана адресо́ване адресо́вані
Р. адресо́ваного адресо́ваної адресо́ваного адресо́ваних
Д. адресо́ваному адресо́ваній адресо́ваному адресо́ваним
З. {{{з (чол)}}} адресо́вану адресо́ване {{{з (мн)}}}
О. адресо́ваним адресо́ваною адресо́ваним адресо́ваними
М. адресо́ваному
адресо́ванім
адресо́ваній адресо́ваному
адресо́ванім
адресо́ваних

ад-ре-со́-ва-ний

Пасивний дієприкметник.


Корінь: -адрес-; суфікс: -ован; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дієприкм. минулого часу, активного стану до адресувати . ◆ Драгоманов старанно зберігав усі адресовані до нього листи І. Я. Франко

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]

Список перекладів


Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: адресований
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3