адресований
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | адресо́ваний | адресо́вана | адресо́ване | адресо́вані |
Р. | адресо́ваного | адресо́ваної | адресо́ваного | адресо́ваних |
Д. | адресо́ваному | адресо́ваній | адресо́ваному | адресо́ваним |
З. | {{{з (чол)}}} | адресо́вану | адресо́ване | {{{з (мн)}}} |
О. | адресо́ваним | адресо́ваною | адресо́ваним | адресо́ваними |
М. | адресо́ваному адресо́ванім |
адресо́ваній | адресо́ваному адресо́ванім |
адресо́ваних |
ад-ре-со́-ва-ний
Пасивний дієприкметник.
Корінь: -адрес-; суфікс: -ован; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɐdreˈsɔu̯ɐnei̯]
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дієприкм. минулого часу, активного стану до адресувати . ◆ Драгоманов старанно зберігав усі адресовані до нього листи І. Я. Франко
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: адресований
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3