аквамариновий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. аквамари́новий аквамари́нова аквамари́нове аквамари́нові
Р. аквамари́нового аквамари́нової аквамари́нового аквамари́нових
Д. аквамари́новому аквамари́новій аквамари́новому аквамари́новим
З. аквамари́нового (іcт.)
аквамари́новий (неіст.)
аквамари́нову аквамари́нове аквамари́нових (іст.)
аквамари́нові (неіст.)
О. аквамари́новим аквамари́новою аквамари́новим аквамари́новими
М. аквамари́новім
аквамари́новому
аквамари́новій аквамари́новім
аквамари́новому
аквамари́нових

ак-ва-ма-ри́-но-вий

Прикметник, відмінювання 1a. Корінь: -аквамарин-; суфікс: -ов-; закінчення: -ий

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

#7FFFD4

аквамариновий

  1. прикметник до аквамарин. ◆ Вона нарешті змогла здійснити свою давню мрію і купити величезний аквамариновий перстень. з газети «Поступ»
  2. кольору аквамарина, блакитнувато-зелений, кольору морської води. ◆ Порошинки іскор спалахували у ласкавих аквамаринових хвильках, блискучо-мінливих, як шовк. Зінаїда Тулуб «Людолови»


Синоніми[ред.]

  1. аквамаринний

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від лат. aqua — вода + marīna — морська

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: аквамариновий
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г