аквамарин

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. аквамари́н аквамари́ни
Р. аквамари́ну аквамари́нів
Д. аквамари́нові
аквамари́ну
аквамари́нам
З. аквамари́н аквамари́ни
О. аквамари́ном аквамари́нами
М. на/у аквамари́ні на/у аквамари́нах
К. аквамари́не* аквамари́ни*

ак-ва-ма-ри́н

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.


Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дорогоцінний камінь блакитну­вато-зеленого або блакитного забарвлення, різновид берилу ◆ Як притягує нас зелено-блакитний морський простір, так і камінь із звучною назвою аквамарин хвилює і вабить до себе. ('В полоні коштовних каменів' — «Острів знань»)

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від лат. aqua — вода + marīna — морська

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3