Перейти до вмісту

акцентний

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. акце́нтний акце́нтне акце́нтна акце́нтні
Р. акце́нтного акце́нтного акце́нтної акце́нтних
Д. акце́нтному акце́нтному акце́нтній акце́нтним
З. (іст./неіст.) акце́нтного (іcт.)
акце́нтний (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
акце́нтне акце́нтну акце́нтних (іст.)
акце́нтні (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. акце́нтним акце́нтним акце́нтною акце́нтними
М. акце́нтнім
акце́нтному
акце́нтнім
акце́нтному
акце́нтній акце́нтних

ак-це́нт-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -акцент-; суфікс: -н-; закінчення: -ий

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. лінгв. прикметник до акцент ◆ В різних виданнях друкувались історичні коментарії до фонетичних, морфологічних, акцентних та синтаксичних явищ

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Усталені словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    • зменшено-пестливі форми:
    • іменники:
    • прикметники:
    • дієслова:
    • прислівники:

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]
    • Словник УЛІФ: акцентний
    • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
    • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3