акцентний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | акце́нтний | акце́нтна | акце́нтне | акце́нтні |
Р. | акце́нтного | акце́нтної | акце́нтного | акце́нтних |
Д. | акце́нтному | акце́нтній | акце́нтному | акце́нтним |
З. | акце́нтного (іcт.) акце́нтний (неіст.) |
акце́нтну | акце́нтне | акце́нтних (іст.) акце́нтні (неіст.) |
О. | акце́нтним | акце́нтною | акце́нтним | акце́нтними |
М. | акце́нтнім акце́нтному |
акце́нтній | акце́нтнім акце́нтному |
акце́нтних |
ак-це́нт-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -акцент-; суфікс: -н-; закінчення: -ий
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. прикметник до акцент ◆ В різних виданнях друкувались історичні коментарії до фонетичних, морфологічних, акцентних та синтаксичних явищ
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: акцентний
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3