акцент

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	акце́нт	акце́нти
Р.	акце́нту	акце́нтів
Д.	акце́нтові акце́нту	акце́нтам
З.	акце́нт	акце́нти
Ор.	акце́нтом	акце́нтами
М.	на/у акце́нту	на/у акце́нтах
Кл.	акце́нту*	акце́нти*

ак-це́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -акцент-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. своєрідний характер вимови, властивий тій або іншій мові (діалектові), особі ◆ В крамниці було повно люду; високі й кремезні руснаки гомоніли прудко, з особливим акцентом. Михайло Коцюбинський
2. лінгв. наголос у слові ◆ немає прикладів застосування.
3. знак ('), яким цей наголос позначається на письмі ◆ немає прикладів застосування.
4. муз. ритмічний наголос ◆ немає прикладів застосування.
5. перен. особлива увага до чого-небудь підкреслення ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Усталені словосполучення, фразеологізми

• робити акцент

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: акцентність, акцентованість, акцентуація, акцентування прикметники: акцентний, акцентований дієслова: акцентувати, акцентуватися

Етимологія

Від ??

Переклад

своєрідний характер вимови, властивий тій або іншій мові (діалектові), особі
Англійськаen: stress, accent, emphases Болгарськаbg: акцент Російськаru: акцент Французькаfr: fr  Японськаja: アクセント, なまり

наголос у слові

знак ('), яким цей наголос позначається на письмі
Англійськаen: stress (en)

ритмічний наголос

особлива увага до чого-небудь, підкреслення

Джерела

• Словник УЛІФ: акцент

Болгарська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник.

Вимова

• МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. акцент (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Російська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	одн.	мн.
Н.	акце́нт	акце́нты
Р.	акце́нта	акце́нтов
Д.	акце́нту	акце́нтам
З.	акце́нт	акце́нты
О.	акце́нтом	акце́нтами
П.	акце́нте	акце́нтах

ак-це́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -акцент-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. акцент (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: акцентуированный

Джерела

• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.