Перейти до вмісту

акцентований

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. акценто́ваний акценто́ване акценто́вана акценто́вані
Р. акценто́ваного акценто́ваного акценто́ваної акценто́ваних
Д. акценто́ваному акценто́ваному акценто́ваній акценто́ваним
З. (іст./неіст.) акценто́ваного (іcт.)
акценто́ваний (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
акценто́ване акценто́вану акценто́ваних (іст.)
акценто́вані (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. акценто́ваним акценто́ваним акценто́ваною акценто́ваними
М. акценто́ванім
акценто́ваному
акценто́ванім
акценто́ваному
акценто́ваній акценто́ваних

ак-цен-то́-ва-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -акцент-; суфікси: -ов-ан-; закінчення: -ий

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. дієприкметник пасивного минулого часу до акцентувати ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Усталені словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    • зменшено-пестливі форми:
    • іменники:
    • прикметники:
    • дієслова:
    • прислівники:

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]
    • Словник УЛІФ: акцентований
    • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
    • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3