акцентований

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. акценто́ваний акценто́вана акценто́ване акценто́вані
Р. акценто́ваного акценто́ваної акценто́ваного акценто́ваних
Д. акценто́ваному акценто́ваній акценто́ваному акценто́ваним
З. акценто́ваного (іcт.)
акценто́ваний (неіст.)
акценто́вану акценто́ване акценто́ваних (іст.)
акценто́вані (неіст.)
О. акценто́ваним акценто́ваною акценто́ваним акценто́ваними
М. акценто́ванім
акценто́ваному
акценто́ваній акценто́ванім
акценто́ваному
акценто́ваних

ак-цен-то́-ва-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -акцент-; суфікси: -ов-ан-; закінчення: -ий

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дієприкметник пасивного минулого часу до акцентувати ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: акцентований
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3