акцентувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	акценту́ю	акценту́вав	акценту́ватиму	—
Ти	акценту́єш	акценту́вав акценту́вала	акценту́ватимеш	акценту́й
Він Вона Воно	акценту́є	акценту́вав акценту́вала акценту́вало	акценту́ватиме	—
Ми	акценту́єм(о)	акценту́вали	акценту́ватимем(о)	акценту́ймо
Ви	акценту́єте	акценту́вали		акценту́йте
Вони	акценту́ють	акценту́вали	акценту́ватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	акценту́ючи
Дієприсл. мин. ч.	акценту́вавши
Безособова форма	акценто́вано

акцентувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — заакцентувати.

Корінь: -акцент-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ɐkt͡senˈtuu̯ɐte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. лінгв. ставити наголос; наголошувати. ◆ Ті хурмани, що хурами заробляють у Щавниці,… акцентують слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад І. С. Нечуй-Левицький
   1. муз. виділяти окремий звук або акорд, посилюючи його звучання.
2. перен. висувати на перший план, підкреслювати яку-небудь думку у висловлюванні, повідомленні; наголошувати. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. наголошувати
2. —
3. наголошувати

Антоніми

1. —
2. —
3. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: акцентувати
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3