акцентувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я акценту́ю акценту́вав акценту́ватиму  —
Ти акценту́єш акценту́вав
акценту́вала
акценту́ватимеш акценту́й
Він
Вона
Воно
акценту́є акценту́вав
акценту́вала
акценту́вало
акценту́ватиме  —
Ми акценту́єм(о) акценту́вали акценту́ватимем(о) акценту́ймо
Ви акценту́єте акценту́вали акценту́йте
Вони акценту́ють акценту́вали акценту́ватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. акценту́ючи
Дієприсл. мин. ч. акценту́вавши
Безособова форма акценто́вано

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — заакцентувати.


Корінь: -акцент-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. ставити наголос; наголошувати. ◆ Ті хурмани, що хурами заробляють у Щавниці,… акцентують слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад Нечуй-Левицький
    1. муз. виділяти окремий звук або акорд, посилюючи його звучання.
  2. перен. висувати на перший план, підкреслювати яку-небудь думку у висловлюванні, повідомленні; наголошувати. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. наголошувати
  2. наголошувати

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]


Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: акцентувати
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3