акцептний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. акце́птний акце́птна акце́птне акце́птні
Р. акце́птного акце́птної акце́птного акце́птних
Д. акце́птному акце́птній акце́птному акце́птним
З. акце́птного (іcт.)
акце́птний (неіст.)
акце́птну акце́птне акце́птних (іст.)
акце́птні (неіст.)
О. акце́птним акце́птною акце́птним акце́птними
М. акце́птнім
акце́птному
акце́птній акце́птнім
акце́птному
акце́птних

ак-це́п-тний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -акцепт-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. фін. прикметник до акцепт. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: акцептний
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3