акцептний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	акце́птний	акце́птне	акце́птна	акце́птні
Р.	акце́птного	акце́птного	акце́птної	акце́птних
Д.	акце́птному	акце́птному	акце́птній	акце́птним
З. (іст./неіст.)	акце́птного (іcт.) акце́птний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	акце́птне	акце́птну	акце́птних (іст.) акце́птні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	акце́птним	акце́птним	акце́птною	акце́птними
М.	акце́птнім акце́птному	акце́птнім акце́птному	акце́птній	акце́птних

ак-це́п-тний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -акцепт-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. фін. прикметник до акцепт. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• акцептний вірш

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: акце́пт дієслова: акцепува́ти

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: акцептний
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3