ахнути

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я ахнув ахну
Ти ахнув
ахнула
ахнеш ахни
Він
вона
воно
ахнув
ахнула
ахнуло
ахне
Ми ахнули ахнем(о) ахнім(о)
Ви ахнули ахнете ахніть
Вони ахнули ахнуть
Дієприкм.
Дієприкм. пас. ахнутий
Дієприсл.

а́х-ну-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 3a).


Корінь: -ах-; суфікс: -ну; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. однократне до ахати. ◆ Євгеній аж ахнув при такім несподіванім обороті справи Франко
  2. вистрілити. ◆ Баштовий стрілець ахнув довгою чергою по вікнах будинку, коло якого мотались посильні Яновський

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]