ахнути

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я ахнув ахну -
Ти
Він
вона
воно
ахнув
ахнула
ахнуло
ахне -
Ми ахнули ахнем(о) ахнім(о)
Ви ахнули ахнете ахніть
Вони ахнули ахнуть -
Дієприкм.
Дієприкм. пас. ахнутий
Дієприсл.

а́х-ну-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 3a).


Корінь: -ах-; суфікс: -ну; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. однократне до ахати. ◆ Євгеній аж ахнув при такім несподіванім обороті справи Франко
  2. вистрілити. ◆ Баштовий стрілець ахнув довгою чергою по вікнах будинку, коло якого мотались посильні Яновський

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]