пасивний
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | паси́вний | паси́вне | паси́вна | паси́вні |
| Р. | паси́вного | паси́вного | паси́вної | паси́вних |
| Д. | паси́вному | паси́вному | паси́вній | паси́вним |
| З. (іст./неіст.) | паси́вного (іст.) паси́вний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
паси́вне | паси́вну | паси́вних (іст.) паси́вні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | паси́вним | паси́вним | паси́вною | паси́вними |
| М. | на/в паси́внім на/в паси́вному |
на/в паси́внім на/в паси́вному |
на/в паси́вній | на/в паси́вних |
па-си́в-ний
Прикметник, прикметникове відмінювання 1*a.
Корінь: -пасив-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- неенергійний, бездіяльний, байдужий до окільної дійсності. ◆ Ці пани були якісь пасивні й байдужі до тих тогочасних справ. Нечуй-Левицький, I, 1956, 621. ◆ Драгоманов ніколи не займав позиції пасивного спостерігача. Він завжди знаходився у вирі подій. Українська літературна критика, 1959, 203.
// Позбавлений активної, діяльної основи. ◆ Моя любов більш активної, ніж пасивної натури. Леся Українка, V, 1956, 137. ◆ На зміну дещо пасивним музичним образам пісень минулої епохи у піснях пролетарського періоду з'являються активні, закличні інтонації. Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 28.
// Зумовлений діяльністю, активністю або впливом кого-небудь іншого. ◆ Треба тут додати чогось більше резоннішого, ніж уговори матері, та пасивної з боку її згоди. Панас Мирний, V, 1955, 424. ◆ Таня брала в розмові пасивну участь. Вона тільки відповідала, нічого сама не запитуючи. Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 351.- ▲ пасивне виборче право, політ. — право громадян бути обраними до представницьких органів держави.
- фін. Стос. до пасиву (у 2 знач.). ◆ Пасивні банківські операції.
- ▲ Пасивний баланс див. баланс.
- лінгв. Стос. до пасиву (у 3 знач.). ◆ Пасивні дієприкметники показують дієслівну ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета чи особи. Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 330.
// В якому вжито пасив (у 3 знач.). ◆ Пасивним зворотом мови називається речення, в якому присудок виражений пасивним дієприкметником з непрямим додатком в орудному відмінку. Граматика української мови, II, 1957, 40.- ▲ пасивний стан — те саме, що пасив 3.
Синоніми
[ред.]- неактивний, інертний, недіяльний
- —
- —
Антоніми
[ред.]- —
- —
- —
Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від пасив суфіксально творений прикметник.
Переклад
[ред.]| неенергійний, бездіяльний, байдужий до окільної дійсності | |
| фін. | |
| лінгв. | |