балуваний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	ба́луваний	ба́луване	ба́лувана	ба́лувані
Р.	ба́луваного	ба́луваного	ба́луваної	ба́луваних
Д.	ба́луваному	ба́луваному	ба́луваній	ба́луваним
З. (іст./неіст.)	ба́луваного ба́луваний	ба́луване	ба́лувану	ба́луваних ба́лувані
О.	ба́луваним	ба́луваним	ба́луваною	ба́луваними
М.	ба́луваному ба́луванім	ба́луваному ба́луванім	ба́луваній	ба́луваних

ба́-лу-ва-ний

Пасивний дієприкметник.

Корінь: -бал-; суфікси: -ува-н; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [ˈbɑlʊu̯ɐnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дієприкметник пасивного минулого часу до балувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. прикметник - розбещений, вередливий. ◆ [Олімпіада Іванівна:] От балувана! [Любов:] Хто ж винен, тіточко? Леся Українка

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: балуваний