Перейти до вмісту

балувати

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

ба́лувати

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ба́лую ба́лував ба́луватиму  —
Ти ба́луєш ба́лував
ба́лувала
ба́луватимеш ба́луй
Він
Вона
Воно
ба́лує ба́лував
ба́лувала
ба́лувало
ба́луватиме  —
Ми ба́луєм(о) ба́лували ба́луватимем(о) ба́луймо
Ви ба́луєте ба́лували ба́луйте
Вони ба́лують ба́лували ба́луватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ба́луючи
Дієприсл. мин. ч. ба́лувавши
Безособова форма бало́вано

балувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -бал-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. надмірно пестити когось, потурати кому-небудь в його бажаннях і примхах ◆ — Балує тебе мати, балує! — гладячи рукою по голові, казав батько Панас Мирний
    2. виявляти увагу до когось, робити кому-небудь щось приємне ◆ Мені так приємно, коли дістаю од тебе більшого листа. А ти мене не балуєш М. М. Коцюбинський

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    надмірно пестити когось, потурати кому-небудь в його бажаннях і примхах
    виявляти увагу до когось, робити кому-небудь щось приємне

    Джерела

    [ред.]

    балува́ти

    [ред.]

    Морфосинтаксичні ознаки

    [ред.]
      теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
    Я балу́ю балува́в балува́тиму  —
    Ти балу́єш балува́в
    балува́ла
    балува́тимеш балу́й
    Він
    Вона
    Воно
    балу́є балува́в
    балува́ла
    балува́ло
    балува́тиме  —
    Ми балу́єм(о) балува́ли балува́тимем(о) балу́ймо
    Ви балу́єте балува́ли балу́йте
    Вони балу́ють балува́ли балува́тимуть  —
    Дієприкм. теп. ч.
    Дієприкм. мин. ч.
    Дієприсл. теп. ч. балу́ючи
    Дієприсл. мин. ч. балува́вши
    Безособова форма бало́вано

    балувати (не зазначено розбиття на склади)

    Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

    Корінь: -бал-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

    Вимова

    [ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. розм. гуляти на балах. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Хто змолоду балує, той під старість старцює Українські прислів'я
    Синоніми
    Антоніми
    1. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    Гіпоніми
    1. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]