Перейти до вмісту

балувати

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

ба́лувати

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ба́лую ба́лував ба́луватиму  —
Ти ба́луєш ба́лував
ба́лувала
ба́луватимеш ба́луй
Він
Вона
Воно
ба́лує ба́лував
ба́лувала
ба́лувало
ба́луватиме  —
Ми ба́луєм(о) ба́лували ба́луватимем(о) ба́луймо
Ви ба́луєте ба́лували ба́луйте
Вони ба́лують ба́лували ба́луватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ба́луючи
Дієприсл. мин. ч. ба́лувавши
Безособова форма бало́вано

балувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -бал-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. надмірно пестити когось, потурати кому-небудь в його бажаннях і примхах ◆ — Балує тебе мати, балує! — гладячи рукою по голові, казав батько Панас Мирний
  2. виявляти увагу до когось, робити кому-небудь щось приємне ◆ Мені так приємно, коли дістаю од тебе більшого листа. А ти мене не балуєш М. М. Коцюбинський

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
надмірно пестити когось, потурати кому-небудь в його бажаннях і примхах
виявляти увагу до когось, робити кому-небудь щось приємне

Джерела

[ред.]

балува́ти

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я балу́ю балува́в балува́тиму  —
Ти балу́єш балува́в
балува́ла
балува́тимеш балу́й
Він
Вона
Воно
балу́є балува́в
балува́ла
балува́ло
балува́тиме  —
Ми балу́єм(о) балува́ли балува́тимем(о) балу́ймо
Ви балу́єте балува́ли балу́йте
Вони балу́ють балува́ли балува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. балу́ючи
Дієприсл. мин. ч. балува́вши
Безособова форма бало́вано

балувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -бал-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. розм. гуляти на балах. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Хто змолоду балує, той під старість старцює Українські прислів'я

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]