балувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

ба́лувати[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  тепер. мин. майб. наказ.
Я ба́лую ба́лував ба́луватиму
Ти ба́луєш ба́лував
ба́лувала
ба́луватимеш ба́луй
Він
Вона
Воно
ба́лує ба́лував
ба́лувала
ба́лувало
ба́луватиме
Ми ба́луєм(о) ба́лували ба́луватимем(о) ба́луймо
Ви ба́луєте ба́лували ба́луватимете ба́луйте
Вони ба́лують ба́лували ба́луватимуть
Дієприсл. тепер. ба́луючи
Дієприсл. мин. ба́лувавши
Дієприкм. пасивн. {{{3}}}ний
Безос. форма {{{3}}}но

ба́лувати

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: -бал-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. надмірно пестити когось, потурати кому-небудь в його бажаннях і примхах ◆ — Балує тебе мати, балує! — гладячи рукою по голові, казав батько Панас Мирний
  2. виявляти увагу до когось, робити кому-небудь щось приємне ◆ Мені так приємно, коли дістаю од тебе більшого листа. А ти мене не балуєш Коцюбинський

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

балува́ти[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  тепер. мин. майб. наказ.
Я балу́ю балува́в балува́тиму
Ти балу́єш балува́в
балува́ла
балува́тимеш балу́й
Він
Вона
Воно
балу́є балува́в
балува́ла
балува́ло
балува́тиме
Ми балу́єм(о) балува́ли балува́тимем(о) балу́ймо
Ви балу́єте балува́ли балува́тимете балу́йте
Вони балу́ють балува́ли балува́тимуть
Дієприсл. тепер. балу́ючи
Дієприсл. мин. балува́вши
Дієприкм. пасивн. {{{3}}}ний
Безос. форма {{{3}}}но

балува́ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. гуляти на балах; бенкетувати ◆ Хто змолоду балує, той під старість стар­цює Українські прислів'я

Синоніми[ред.]

  1. балювати

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]