бевкнути
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | бе́вкну | бе́вкнув бе́вкнула | бе́вкну | — |
Ти | бе́вкнеш | бе́вкнув бе́вкнула | бе́вкнеш | бе́вкни |
Він Вона Воно |
бе́вкне | бе́вкнув бе́вкнула бе́вкнуло | бе́вкне | — |
Ми | бе́вкнем | бе́вкнули | бе́вкнем(о) | бе́вкнім(о) |
Ви | бе́вкнете | бе́вкнули | бе́вкніть | |
Вони | бе́вкнуть | бе́вкнули | бе́вкнуть | — |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. мин. ч. | ||||
Дієприкм. пас. мин. ч. | ||||
Безособова форма | — |
бевкнути (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.
Корінь: -бевкну-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА : [ˈbɛu̯knʊte] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- однокр. до бевкати. ◆ В селі бевкнув дзвін на гвалт І. С. Нечуй-Левицький
- розм. сказати що-небудь коротко, уривчасто глухим, низьким голосом. ◆ немає прикладів застосування.
- сказати що-небудь необдумано, необережно. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]бевкати | |
сказати що-небудь коротко, уривчасто глухим, низьким голосом | |
сказати що-небудь необдумано, необережно | |