бевкнути

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бе́вкну	бе́вкнув бе́вкнула	бе́вкну	—
Ти	бе́вкнеш	бе́вкнув бе́вкнула	бе́вкнеш	бе́вкни
Він Вона Воно	бе́вкне	бе́вкнув бе́вкнула бе́вкнуло	бе́вкне	—
Ми	бе́вкнем	бе́вкнули	бе́вкнем(о)	бе́вкнім(о)
Ви	бе́вкнете	бе́вкнули		бе́вкніть
Вони	бе́вкнуть	бе́вкнули	бе́вкнуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

бевкнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -бевкну-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ˈbɛu̯knʊte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. однокр. до бевкати. ◆ В селі бевкнув дзвін на гвалт І. С. Нечуй-Левицький
2. розм. сказати що-небудь коротко, уривчасто глухим, низьким голосом. ◆ немає прикладів застосування.
   1. сказати що-небудь необдумано, необережно. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

бевкати

сказати що-небудь коротко, уривчасто глухим, низьким голосом

сказати що-небудь необдумано, необережно

Джерела

• Словник УЛІФ: бевкнути