дієслово

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	дієсло́во	дієслова́
Р.	дієсло́ва	дієслі́в
Д.	дієсло́ву	дієслова́м
З.	дієсло́во	дієслова́
Ор.	дієсло́вом	дієслова́ми
М.	дієсло́ві	дієслова́х
Кл.	дієсло́во	дієслова́

дієсло́во

Іменник середнього роду, відмінювання 1*с.

Корінь: -ді-; інтерфікс: -є-; корінь: -слов-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [dʲijeˈslɔu̯ɔ] (одн.), [dʲijeslɔˈu̯ɑ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. лінгв. самостійна частина мови, що позначає дію або стан предмета як процес. ◆ Дієслова в теперішньому часі мають ті ж особові закінчення, що і в майбутньому часі дієслова доконаного виду, які репрезентують просту форму майбутнього часу.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• дієслово-предикат
• дієслово характеризаційної дії
• квазіпасивні рефлексивні дієслова
• об’єктно-модальне дієслово
• пасивно-якісне дієслово
• потенційно-якісне дієслово
• характеризуюче-якісне дієслово
• якісно-пасивно-безоб’єктне дієслово

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: дія прикметники: дієслівний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: verb Грецькаel: ρήμα Німецькаde: Verb Польськаpl: czasownik Російськаru: глагол Шведськаsv: verb (sv) сер.

Джерела

• Словник УЛІФ: дієслово