Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	безсторо́нній	безсторо́ннє	безсторо́ння	безсторо́нні
Р.	безсторо́ннього	безсторо́ннього	безсторо́нньої	безсторо́нніх
Д.	безсторо́нньому	безсторо́нньому	безсторо́нній	безсторо́ннім
З. (^іст./_неіст.)	безсторо́ннього безсторо́нній {{{з (чол, неіст)}}}	безсторо́ннє	безсторо́нню	безсторо́нніх безсторо́нні {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безсторо́ннім	безсторо́ннім	безсторо́нньою	безсторо́нніми
М.	безсторо́ннім безсторо́нньому	безсторо́ннім безсторо́нньому	безсторо́нній	безсторо́нніх

без-сто-ро́н-ній

Прикметник, відмінювання 2a.

Префікс: без-; корінь: -сторон-; суфікс: -н; закінчення: -ій.

який складає думку про кого-, що-небудь або щось робить на підставі об'єктивних фактів, а не особистого почуття; неупереджений, справедливий ◆ Відома Вам стаття в енциклопедичному словарі все-таки робить велике враження на свіжих безсторонніх людей Леся Українка
1. який постає (постав) не з особистого почуття (прихильності, неприязні чи упередження і т. ін.) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів