благоговіти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я благогові́ю благогові́яв благогові́ятиму  —
Ти благогові́їш благогові́яв
благогові́яла
благогові́ятимеш благогові́
Він
Вона
Воно
благогові́їть благогові́яв
благогові́яла
благогові́яло
благогові́ятиме  —
Ми благогові́їм(о) благогові́яли благогові́ятимем(о) благогові́мо
Ви благогові́їте благогові́яли благогові́те
Вони благогові́ють благогові́яли благогові́ятимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. благогові́ївши
Пас. дієприкм. теп. ч. благогові́їний
Безособова форма благогові́їно

бла-го-го-ві́-ти

Дієслово недоконаного виду, дієвідміна 4a.

Корінь: -благогові-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. книжн. відчувати благоговіння, побожно схилятися перед ким-, чим-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]