благодатний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | благода́тний | благода́тна | благода́тне | благода́тні |
| Р. | благода́тного | благода́тної | благода́тного | благода́тних |
| Д. | благода́тному | благода́тній | благода́тному | благода́тним |
| З. | благода́тного (іcт.) благода́тний (неіст.) |
благода́тну | благода́тне | благода́тних (іст.) благода́тні (неіст.) |
| О. | благода́тним | благода́тною | благода́тним | благода́тними |
| М. | благода́тнім благода́тному |
благода́тній | благода́тнім благода́тному |
благода́тних |
бла-го-да́т-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; корінь: -дат-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА : [blɐɦɔˈdɑtnei̯] (одн.), [blɐɦɔˈdɑtʲnʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який дає щастя, добро, радість, достаток. [≈ 1] ◆ Задоволення і певність після побіди [перемоги] над завзятим Довбущуком перелилися в душі його в благодатне почуття надії І. Я. Франко
- багатий, щасливий. ◆ Аж ось. Прийшла молодиця На той хутір благодатний У найми проситься Т. Г. Шевченко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| який дає щастя, добро, радість, достаток | |
| багатий, щасливий | |