Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	благода́тний	благода́тне	благода́тна	благода́тні
Р.	благода́тного	благода́тного	благода́тної	благода́тних
Д.	благода́тному	благода́тному	благода́тній	благода́тним
З. (^іст./_неіст.)	благода́тного (іcт.) благода́тний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	благода́тне	благода́тну	благода́тних (іст.) благода́тні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	благода́тним	благода́тним	благода́тною	благода́тними
М.	благода́тнім благода́тному	благода́тнім благода́тному	благода́тній	благода́тних

бла-го-да́т-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; корінь: -дат-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який дає щастя, добро, радість, достаток. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Задоволення і певність після побіди [перемоги] над завзятим Довбущуком перелилися в душі його в благодатне почуття надії І. Я. Франко
1. багатий, щасливий. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Аж ось. Прийшла молодиця На той хутір благодатний У найми проситься Т. Г. Шевченко

Найтісніша спорідненість

Від ??

який дає щастя, добро, радість, достаток

багатий, щасливий