Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	блеко́тний	блеко́тне	блеко́тна	блеко́тні
Р.	блеко́тного	блеко́тного	блеко́тної	блеко́тних
Д.	блеко́тному	блеко́тному	блеко́тній	блеко́тним
З. (^іст./_неіст.)	блеко́тного (іcт.) блеко́тний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	блеко́тне	блеко́тну	блеко́тних (іст.) блеко́тні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	блеко́тним	блеко́тним	блеко́тною	блеко́тними
М.	блеко́тнім блеко́тному	блеко́тнім блеко́тному	блеко́тній	блеко́тних

бле-ко́т-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -блекот-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

прикметник до блекота 1 ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. який паразитує на блекоті ◆ Гусінь блекотної совки виїдає насіння в недостиглих плодах рицини

Найтісніша спорідненість

Список перекладів