Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	блока́дний	блока́дне	блока́дна	блока́дні
Р.	блока́дного	блока́дного	блока́дної	блока́дних
Д.	блока́дному	блока́дному	блока́дній	блока́дним
З. (^іст./_неіст.)	блока́дного (іcт.) блока́дний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	блока́дне	блока́дну	блока́дних (іст.) блока́дні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	блока́дним	блока́дним	блока́дною	блока́дними
М.	блока́днім блока́дному	блока́днім блока́дному	блока́дній	блока́дних

бло-ка́д-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -блокад-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

прикметник до блокада. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від нім. Blockade «блокада», від дієсл. blockieren «блокувати», далі від bloc «глиба, маса; блок», далі з нім. Block чи нідерл. blok, далі з прагерманської форми *blukką, від котрої також виникли д.-в.-нім. bloh і нім. Block «колода, чурбан; глиба», с.-нідерл. bloc і нідерл. blok; походить до праіндоєвр. *bhlugo-.

Список перекладів