блокадний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | блока́дний | блока́дна | блока́дне | блока́дні |
Р. | блока́дного | блока́дної | блока́дного | блока́дних |
Д. | блока́дному | блока́дній | блока́дному | блока́дним |
З. | блока́дного (іcт.) блока́дний (неіст.) |
блока́дну | блока́дне | блока́дних (іст.) блока́дні (неіст.) |
О. | блока́дним | блока́дною | блока́дним | блока́дними |
М. | блока́днім блока́дному |
блока́дній | блока́днім блока́дному |
блока́дних |
бло-ка́д-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -блокад-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [blɔˈkɑdnei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прикметник до блокада. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від нім. Blockade «блокада», від дієсл. blockieren «блокувати», далі від bloc «глиба, маса; блок», далі з нім. Block чи нідерл. blok, далі з прагерманської форми *blukką, від котрої також виникли д.-в.-нім. bloh і нім. Block «колода, чурбан; глиба», с.-нідерл. bloc і нідерл. blok; походить до праіндоєвр. *bhlugo-.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |