боягуз
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | боягу́з | боягу́зи |
Р. | боягу́за | боягу́зів |
Д. | боягу́зові боягу́зу |
боягу́зам |
З. | боягу́за | боягу́зів |
Ор. | боягу́зом | боягу́зами |
М. | боягу́зові боягу́зу |
боягу́зах |
Кл. | боягу́зу | боягу́зи |
бо-я-гу́з
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -боягуз-.
Вимова[ред.]
- МФА : [bɔjɐˈɦuz] (одн.), [bɔjɐˈɦuze] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дуже несмілива, боязка, ляклива людина. ◆ [Л у і з а:] Тхори, боягузи, від дитячого калатала втікаєте Леся Українка
◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |