боягузтво
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | боягу́зтво | — |
Р. | боягу́зтва | — |
Д. | боягу́зтву, боягу́зтвові | — |
З. | боягу́зтво | — |
Ор. | боягу́зтвом | — |
М. | боягу́зтві | — |
Кл. | боягу́зтво* | — |
бо-я-гу́з-тво
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -боягузтв-; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: [bojɐˈɦuztwo]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- властива боягузові боязкість, лякливість. [≈ 1] ◆ Ненавидить [Віра] Карпа. Все в ньому тепер їй огидне: і оцей притишений голос, і пристрасть його, і боягузтво А. І. Шиян
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |