Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	брако́ваний	брако́ване	брако́вана	брако́вані
Р.	брако́ваного	брако́ваного	брако́ваної	брако́ваних
Д.	брако́ваному	брако́ваному	брако́ваній	брако́ваним
З. (^іст./_неіст.)	брако́ваного (іcт.) брако́ваний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	брако́ване	брако́вану	брако́ваних (іст.) брако́вані (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	брако́ваним	брако́ваним	брако́ваною	брако́ваними
М.	брако́ванім брако́ваному	брако́ванім брако́ваному	брако́ваній	брако́ваних

бра-ко́-ва-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -брак-; суфікс: -ован; закінчення: -ий.

дієприкметник пасивного минулого часу до бракувати 2. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. у знач. прикм. недоброякісний, з браком; дефектний. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Печатка «Зроблено вірно» впала на бракований калібр В. М. Собко

Найтісніша спорідненість

Від ?

Список перекладів