бракувати

Українська

бракувати І

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	—	—	—	—
Ти	—	—	—	—
Він Вона Воно	—	бракува́ло	бракува́тиме	—
Ми	—	—	—	—
Ви	—	—		—
Вони	—	—	—	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	—
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	—

бра-ку-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -брак-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [brɐkʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. не вистачати, не бути. ◆ То чому ж ти такий в мене зробивсь? За чим сумуєш? Що бракує тобі? Марко Вовчок ◆ Голодомор – це не просто чорна сторінка нашої історії. Це – мільйони згаслих життів, це — гіркі сльози матерів, які клали дітей не до колиски, а в домовини, це – розпач сиріт, це – зламані долі цілих поколінь українців. У темряві відчаю вони не мали сліз, без крихти хліба їм бракувало слів, а тому сьогодні цим невинно убитим голодом душам потрібні наші слова молитви і наша пам’ять…

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• тільки цього ще бракувало (тільки цього бракувало)

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: бра́кнути, забра́кнути

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бракувати
• Словник УЛІФ: бракувати

бракувати ІІ

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	браку́ю	бракува́в	бракува́тиму	—
Ти	браку́єш	бракува́в бракува́ла	бракува́тимеш	браку́й
Він Вона Воно	браку́є	бракува́в бракува́ла бракува́ло	бракува́тиме	—
Ми	браку́єм(о)	бракува́ли	бракува́тимем(о)	браку́ймо
Ви	браку́єте	бракува́ли		браку́йте
Вони	браку́ють	бракува́ли	бракува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	браку́ючи
Дієприсл. мин. ч.	бракува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	брако́ваний
Безособова форма	брако́вано

бра-ку-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -брак-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [brɐkʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. визнавати незадовільним, низькоякісним. ◆ Той [Січкар] пильно оглядав кряжі, бракував за найменший сучок М. П. Стельмах
   1. відкидати, відхиляти; нехтувати. ◆ Мені здається, що не варт бракувати такої потреби, треба і задля неї піклуватись Панас Мирний

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

визнавати незадовільним, низькоякісним
Англійськаen: defect (en)

відкидати, відхиляти; нехтувати
Англійськаen: neglect (en)