бракувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

бракувати І[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я  —
Ти
Він
Вона
Воно
бракува́ло бракува́тиме  —
Ми
Ви
Вони  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Пас. дієприкм. теп. ч.
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма

бра-ку-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -брак-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. не вистачати, не бути. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ То чому ж ти такий в мене зробивсь? За чим сумуєш? Що бракує тобі? Марко Вовчок ◆ Голодомор – це не просто чорна сторінка нашої історії. Це – мільйони згаслих життів, це — гіркі сльози матерів, які клали дітей не до колиски, а в домовини, це – розпач сиріт, це – зламані долі цілих поколінь українців. У темряві відчаю вони не мали сліз, без крихти хліба їм бракувало слів, а тому сьогодні цим невинно убитим голодом душам потрібні наші слова молитви і наша пам’ять…

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]


бракувати ІІ[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я браку́ю бракува́в бракува́тиму  —
Ти браку́єш бракува́в
бракува́ла
бракува́тимеш браку́й
Він
Вона
Воно
браку́є бракува́в
бракува́ла
бракува́ло
бракува́тиме  —
Ми браку́єм(о) бракува́ли бракува́тимем(о) браку́ймо
Ви браку́єте бракува́ли браку́йте
Вони браку́ють бракува́ли бракува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. браку́ючи
Дієприсл. мин. ч. бракува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. брако́ваний
Безособова форма брако́вано

бра-ку-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -брак-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. визнавати незадовільним, низькоякісним. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Той [Січкар] пильно оглядав кряжі, бракував за найменший сучок М. П. Стельмах
    1. відкидати, відхиляти; нехтувати. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Мені здається, що не варт бракувати такої потреби, треба і задля неї піклуватись Панас Мирний

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

визнавати незадовільним, низькоякісним
відкидати, відхиляти; нехтувати

Джерела[ред.]