брикучий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. брику́чий брику́ча брику́че брику́чі
Р. брику́чого брику́чої брику́чого брику́чих
Д. брику́чому брику́чій брику́чому брику́чим
З. брику́чого (іcт.)
брику́чий (неіст.)
брику́чу брику́че брику́чих (іст.)
брику́чі (неіст.)
О. брику́чим брику́чою брику́чим брику́чими
М. брику́чім
брику́чому
брику́чій брику́чім
брику́чому
брику́чих

бри-ку́ч-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -брик-; суфікс: -уч; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що брикливий. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]