брикливий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. брикли́вий брикли́ва брикли́ве брикли́ві
Р. брикли́вого брикли́вої брикли́вого брикли́вих
Д. брикли́вому брикли́вій брикли́вому брикли́вим
З. брикли́вого (іcт.)
брикли́вий (неіст.)
брикли́ву брикли́ве брикли́вих (іст.)
брикли́ві (неіст.)
О. брикли́вим брикли́вою брикли́вим брикли́вими
М. брикли́вім
брикли́вому
брикли́вій брикли́вім
брикли́вому
брикли́вих

брик-ли́в-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -брик-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який любить брикатися [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Брикливий кінь
  2. перен., розм. норовистий, капризний [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Ти, кажуть, дівка не бриклива, Але од старості сварлива Котляревський

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

який любить брикатися
норовистий, капризний

Джерела[ред.]