брякнутися

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бря́кнуся бря́кнувся
бря́кнувсь
бря́кнуся, бря́кнусь  —
Ти бря́кнешся бря́кнувся
бря́кнувсь
бря́кнешся бря́книся, бря́кнись
Він
Вона
Воно
бря́кнеся бря́кнувся, бря́кнувсь
бря́кнулася, бря́кнулась
бря́кнулося, бря́кнулось
бря́кнеться  —
Ми бря́кнем(о)сяя бря́кнулися бря́кнем(о)ся, бря́кнемомсь бря́кнім(о)ся, бря́кнімсь
Ви бря́кнетеся бря́кнулися бря́кніться
Вони бря́кнуться бря́кнулися, бря́кнулись бря́кнуться  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

бряк-ну-ти-ся

Дієслово, доконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -брякну-; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. док., розм. важко, з шумом упасти; брязнутися. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Молоденький чортик, що його випустили святами пожирувати, з радощів брякнувся прямо в кучугуру снігу Васильченко

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів


Джерела[ред.]