брякнутися
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бря́кнуся | бря́кнувся бря́кнувсь | бря́кнуся, бря́кнусь | — |
| Ти | бря́кнешся | бря́кнувся бря́кнувсь | бря́кнешся | бря́книся, бря́кнись |
| Він Вона Воно |
бря́кнеся | бря́кнувся, бря́кнувсь бря́кнулася, бря́кнулась бря́кнулося, бря́кнулось | бря́кнеться | — |
| Ми | бря́кнем(о)сяя | бря́кнулися | бря́кнем(о)ся, бря́кнемомсь | бря́кнім(о)ся, бря́кнімсь |
| Ви | бря́кнетеся | бря́кнулися | бря́кніться | |
| Вони | бря́кнуться | бря́кнулися, бря́кнулись | бря́кнуться | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | — | |||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | ||||
| Безособова форма | — | |||
бряк-ну-ти-ся
Дієслово, доконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.
Корінь: -брякну-; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈbrʲɑknʊtesʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- док., розм. важко, з шумом упасти; брязнутися. [≈ 1] ◆ Молоденький чортик, що його випустили святами пожирувати, з радощів брякнувся прямо в кучугуру снігу Васильченко
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |