бунтівний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | бунтівни́й | бунтівна́ | бунтівне́ | бунтівні́ |
| Р. | бунтівно́го | бунтівно́ї | бунтівно́го | бунтівни́х |
| Д. | бунтівно́му | бунтівні́й | бунтівно́му | бунтівни́м |
| З. | бунтівно́го бунтівний |
бунтівну́ | бунтівне́ | бунтівни́х бунтівні́ |
| О. | бунтівни́м | бунтівно́ю | бунтівни́м | бунтівни́ми |
| М. | бунтівно́му бунтівні́м |
бунтівні́й | бунтівні́м бунтівно́му |
бунтівни́х |
бун-тів-ни́й
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.
Корінь: -бунт-; суфікси: -ів-н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [bʊnʲtʲiu̯nei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- пройнятий бунтарством; бунтівницький. [≈ 1] ◆ Ще й досі жандарми гасають по селах, виловлюючи його [Т. Шевченка] бунтівні вірші Н. С. Рибак
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |