Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	бунтівни́й	бунтівне́	бунтівна́	бунтівні́
Р.	бунтівно́го	бунтівно́го	бунтівно́ї	бунтівни́х
Д.	бунтівно́му	бунтівно́му	бунтівні́й	бунтівни́м
З. (^іст./_неіст.)	бунтівно́го бунтівний {{{з (чол, неіст)}}}	бунтівне́	бунтівну́	бунтівни́х бунтівні́ {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бунтівни́м	бунтівни́м	бунтівно́ю	бунтівни́ми
М.	бунтівно́му бунтівні́м	бунтівні́м бунтівно́му	бунтівні́й	бунтівни́х

бун-тів-ни́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -бунт-; суфікси: -ів -н; закінчення: -ий.

пройнятий бунтарством; бунтівницький. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Ще й досі жандарми гасають по селах, виловлюючи його [Т. Шевченка] бунтівні вірші Н. С. Рибак

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Польська_pl: buntowniczy ^(pl)