Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	бунтівни́цький	бунтівни́цьке	бунтівни́цька	бунтівни́цькі
Р.	бунтівни́цького	бунтівни́цького	бунтівни́цької	бунтівни́цьких
Д.	бунтівни́цькому	бунтівни́цькому	бунтівни́цькій	бунтівни́цьким
З. (^іст./_неіст.)	бунтівни́цького (іcт.) бунтівни́цький (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	бунтівни́цьке	бунтівни́цьку	бунтівни́цьких (іст.) бунтівни́цькі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бунтівни́цьким	бунтівни́цьким	бунтівни́цькою	бунтівни́цькими
М.	бунтівни́цькім бунтівни́цькому	бунтівни́цькім бунтівни́цькому	бунтівни́цькій	бунтівни́цьких

бун-тів-ни́ць-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бунт-; суфікси: -івн -и -цьк; закінчення: -ий.

прикметник до бунтівник. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. властивий бунтівникові; пройнятий бунтарством. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Він [новий кандидат] представлявся виборцям. Промовляв… Правдиві бунтівницькі речі про нужду, та біду, та насильства І. Я. Франко

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Польська_pl: buntowniczy ^(pl)

Список перекладів