Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	бунтівни́цький	бунтівни́цька	бунтівни́цьке	бунтівни́цькі
Р.	бунтівни́цького	бунтівни́цької	бунтівни́цького	бунтівни́цьких
Д.	бунтівни́цькому	бунтівни́цькій	бунтівни́цькому	бунтівни́цьким
З.	бунтівни́цького (іcт.) бунтівни́цький (неіст.)	бунтівни́цьку	бунтівни́цьке	бунтівни́цьких (іст.) бунтівни́цькі (неіст.)
О.	бунтівни́цьким	бунтівни́цькою	бунтівни́цьким	бунтівни́цькими
М.	бунтівни́цькім бунтівни́цькому	бунтівни́цькій	бунтівни́цькім бунтівни́цькому	бунтівни́цьких

бун-тів-ни́ць-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бунт-; суфікси: -івн -и -цьк; закінчення: -ий.

прикметник до бунтівник. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. властивий бунтівникові; пройнятий бунтарством. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Він [новий кандидат] представлявся виборцям. Промовляв… Правдиві бунтівницькі речі про нужду, та біду, та насильства І. Я. Франко

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Польська_pl: buntowniczy ^(pl)

Список перекладів