Перейти до вмісту

буркнути

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  мин. майб. наказ.
Я бу́ркнув бу́ркну —
Ти бу́ркнув
бу́ркнула 		бу́ркнеш бу́ркни
Він
вона
воно 		бу́ркнув
бу́ркнула
бу́ркнуло 		бу́ркне —
Ми бу́ркнули бу́ркнем(о) бу́ркнім(о)
Ви бу́ркнули бу́ркнете бу́ркніть
Вони бу́ркнули бу́ркнуть —
Дієприкм.
Дієприкм. пас.
Дієприсл. бу́ркнувши
Безособова форма

бу́р-кну-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 3a).

Корінь: -бурк-; суфікси: -н-у; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []

    • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. док., перех. і без додатка. однократне до буркати 1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ — Мовчала б, коли сказати не вміст,— буркнув сердито Карно Петрович М. М. Коцюбинський
    Синоніми
    1. ↑ ?
    Антоніми
    1. ↑ ?
    Гіпероніми
    1. ↑ ?
    Гіпоніми
    1. ↑ ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]
    Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=буркнути&oldid=482034