Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	бу́ряний	бу́ряне	бу́ряна	бу́ряні
Р.	бу́ряного	бу́ряного	бу́ряної	бу́ряних
Д.	бу́ряному	бу́ряному	бу́ряній	бу́ряним
З. (^іст./_неіст.)	бу́ряного (іcт.) бу́ряний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	бу́ряне	бу́ряну	бу́ряних (іст.) бу́ряні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бу́ряним	бу́ряним	бу́ряною	бу́ряними
М.	бу́рянім бу́ряному	бу́рянім бу́ряному	бу́ряній	бу́ряних

бу́-ря-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бур-; суфікс: -ян; закінчення: -ий.

прикметник до буря 1. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Знявся раптовий буряний вітер А. І. Шиян
1. який буває під час бурі. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Надворі бушувала буряна злива В. П. Козаченко
бурхливий, бурний. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Нам треба буряного льоту,— Грими ж, фанфар мідяний тон! Еллан
1. перен. неспокійний, тривожний. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Розгорталися буряні події О. В. Донченко

Найтісніша спорідненість

Від ??

буря

який буває під час бурі

бурхливий, бурний

неспокійний, тривожний