Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бу́ря	бу́рі
Р.	бу́рі	бу́р
Д.	бу́рі	бу́рям
З.	бу́рю	бу́рі
Ор.	бу́рею	бу́рями
М.	бу́рі	бу́рях
Кл.	бу́ре*	бу́рі*

бу́-ря

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бур-; закінчення: -я.

Вимова

прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

навальний вітер з дощем, грозою, а взимку — з снігом ◆ Заревіла престрашенна буря, шумить під небесами Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
перен. глибоке хвилювання ◆ Ти не знаєш, яка в душі моїй буря, Маріє!… В. М. Сосюра
чого, перен. дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів ◆ —Друзі! Одне це слово, одне це — перекладене дівчиною — звертання викликало серед румунів бурю радості О. Т. Гончар

Синоніми

—
—
—

Антоніми

—
—
—

Гіпероніми

—
—
—

Гіпоніми

—
—
—

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від праслов'янської форми, від котрої також виникли ст.-слов. боурІА (д.-гр. λαῖλαψ), укр. бу́ря, болг. бура, буря, сербохорв. бу̏ра, словенск. búrja, чеське bouře, польське burza, д.-польське burzá (зн. в. burzą); походить до праіндоєвр. *bhūr-. Спорідн. латиське baũr̨uot «мичати», норв. būra «мичати», д.-ірл. búriud «мичання», búrach «разривання землі», очевидячки, также д.-ісл. byrr «попутний вітер», ср.-н.-нем. borelos «безвітряний», лит. paburmai «бурно, швидко», лат. furō «лютую», др.-інд. bhuráti «рухається, зрушується, борсається». (Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Переклад

навальний вітер з дощем, грозою, а взимку — з снігом

глибоке хвилювання

дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів

Джерела

Словник УЛІФ: буря

Російська