буря
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бу́ря | бу́рі |
Р. | бу́рі | бу́р |
Д. | бу́рі | бу́рям |
З. | бу́рю | бу́рі |
Ор. | бу́рею | бу́рями |
М. | бу́рі | бу́рях |
Кл. | бу́ре* | бу́рі* |
бу́-ря
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бур-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]
- навальний вітер з дощем, грозою, а взимку — з снігом ◆ Заревіла престрашенна буря, шумить під небесами Квітка-Основ'яненко
- перен. глибоке хвилювання ◆ Ти не знаєш, яка в душі моїй буря, Маріє!… Сосюра
- чого, перен. дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів ◆ —Друзі! Одне це слово, одне це — перекладене дівчиною — звертання викликало серед румунів бурю радості Гончар
Синоніми[ред.]
- —
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від праслов'янської форми, від котрої також виникли ст.-слов. боурІА (д.-гр. λαῖλαψ), укр. бу́ря, болг. бура, буря, сербохорв. бу̏ра, словенск. búrja, чеське bouře, польське burza, д.-польське burzá (зн. в. burzą); походить до праіндоєвр. *bhūr-. Спорідн. латиське baũr̨uot «мичати», норв. būra «мичати», д.-ірл. búriud «мичання», búrach «разривання землі», очевидячки, также д.-ісл. byrr «попутний вітер», ср.-н.-нем. borelos «безвітряний», лит. paburmai «бурно, швидко», лат. furō «лютую», др.-інд. bhuráti «рухається, зрушується, борсається». (Використані матеріали словника М. Фасмера.)
Переклад[ред.]
навальний вітер з дощем, грозою, а взимку — з снігом | |
глибоке хвилювання | |
дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів | |
Джерела[ред.]
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Корінь: -бур-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- буря (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Українські іменники, відмінювання 2a
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Статті з ілюстраціями
- Переносні вирази/uk
- Слова з 4 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Вітер/uk
- Хвилювання/uk
- Почуття/uk
- Дія/uk
- Вияв/uk
- Стан/uk
- Російські слова морфемної будови слова R-f
- Слова з 4 букв/ru
- Предметні слова/ru
- Вітер/ru
- Хвилювання/ru
- Почуття/ru
- Дія/ru
- Вияв/ru
- Стан/ru
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/2