буря
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бу́ря | бу́рі |
| Р. | бу́рі | бу́рь |
| Д. | бу́рі | бу́рям |
| З. | бу́рю | бу́рі |
| Ор. | бу́рею | бу́рями |
| М. | бу́рі | бу́рях |
| Кл. | бу́ре* | бу́рі* |
бу́ря
Іменник жіночого роду, відмінювання 5a.
Корінь: -бу́р-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- навальний вітер з дощем, грозою, а взимку — з снігом ◆ Заревіла престрашенна буря, шумить під небесами Квітка-Основ'яненко
- перен. глибоке хвилювання ◆ Ти не знаєш, яка в душі моїй буря, Маріє!… Сосюра
- чого, перен. дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів ◆ —Друзі! Одне це слово, одне це — перекладене дівчиною — звертання викликало серед румунів бурю радості Гончар
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
|
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Корінь: -бу́р-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- буря (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Споріднені слова | |
